Дитяча неврологія

Дитяча неврологія - це дуже непроста медична спеціальність, яка значно відрізняється від дорослої неврології, оскільки захворювання у дітей часто виявляються самими різними і несподіваними ознаками, які змінюються в залежності від віку, вихідного стану організму дитини і навіть від його оточення. Саме в дитячому віці найчастіше зустрічаються рідкісні і атипічно протікають неврологічні захворювання, які змушують дитячих неврологів покладатися на свій досвід та інтуїцію. Дитяча неврологія - це галузь медицини, яка вивчає захворювання нервової системи у дітей. Будова та функціонування нервової системи дитини значно відрізняється від її стану у дорослої людини. Саме тому існує така спеціальність, як дитячий невропатолог.

Найголовнішим завданням дитячої неврології є якомога більш раннє виявлення перинатальних уражень нервової системи. Перинатальний (або околородовий) період починається з 22 повних тижнів вагітності і закінчується через 7 повних діб після народження дитини.

Особливість перинатальної патології полягає в тому, що на стан плода та новонародженого в цей період впливає багато факторів, які нерідко відіграють провідну роль у розвитку різних захворювань нервової системи. Результатом такого впливу може бути, наприклад, синдром мінімальної мозкової дисфункції, який називають також синдромом дефіциту уваги з підвищеною активністю. При цьому синдромі дитина погано концентрує увагу, дратівлива, пізніше у неї з'являються незграбні рухи, захворювання опорно-рухового апарату, пов'язані зі зниженим тонусом м'язів (порушення постави, плоскостопість), нетримання сечі. Такі діти відрізняються нервозністю, зниженням здатності переносити фізичні та розумові навантаження, вегетативними розладами у вигляді головного болю, запаморочення, поганий сон, серцебиття і т.д.

Бо саме в перші місяці життя найбільш активно дозрівають і відновлюються відділи головного мозку дитини, має велике значення виявлення і лікування всіх пологових травм. Буває й так, що при першому огляді дитина була практично здоровою, а потім, протягом першого року життя, у нього виявляється неврологічна патологія. Саме тому дитячий невропатолог повинен дивитися дитину протягом першого року життя кілька разів.

Неврологічна патологія перинатального періоду - це родові травми, ураження головного мозку через нестачу кисню та внутрішньочерепні крововиливи.

Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія

Це захворювання є прямим наслідком недостатнього постачання киснем головного мозку. При цьому уражаються як кора головного мозку, так і підкіркові структури. При відсутності лікування результатом такого стану є паралічі та інтелектуальна недостатність, судоми, дитячий церебральний параліч і т.д. Виявити таке порушення на ранній стадії можна за допомогою електроенцефалографії.

Після встановлення діагнозу проводиться лікування, яке включає в себе лікування гіпоксії, її наслідків у вигляді порушення обміну речовин і відновлювальну терапію.

Родова травма

Термін «родова травма» об'єднує порушення цілісності тканин і органів дитини, що виникли під час пологів. До родових травм нервової системи відносяться параліч лицьового нерва, травми спинного мізки і т.д.

Параліч лицьового нерва характеризується опущенням і нерухомістю рота, його припухлістю, відсутністю носогубної складки, неповним закриттям вій. При правильному лікуванні стан відновлюється.

Причиною родової травми спинного мозку є неправильне положення плоду (наприклад, сідничне передлежання) та проведення різних способів ручної допомоги. При цьому може статися вивих хребців, крововилив в спинний мозок і його оболонки, обмеження хребетної артерії і її спазм, що тягне за собою перебої в постачанні головного мозку киснем. Виявляється така травма по-різному, в залежності від того, яка ділянка спинного мозку вражена. Лікування родової травми спинного мозку - іммобілізація (знерухомлення за допомогою спеціальних пристосувань) голови і шиї дитини, зняття болю і набряку тканин, відновлення діяльності структур спинного мозку.

Внутрішньочерепні крововиливи

Факторами для внутрішньочерепних крововиливів є нестача кисню, порушення згортання крові новонародженого, недоношеність, внутрішньоутробні інфекції. Всі ці фактори сприяють зміні стінок кровоносних судин головного мозку, а безпосередньою причиною крововиливу звичайно є родова травма, як наслідок стрімких або затяжних пологів, неправильно виконуваних акушерських посібників і т.д.

Лікування обов'язково включає охоронний режим (повне усунення звукових і світлових подразників, щадні руху при сповиванні), постійне лікарське спостереження. Медикаментозне лікування залежить від характеру крововиливу і його тяжкості. При гострому прогресуванні крововиливу проводиться хірургічне лікування - відсмоктування крові під контролем ультразвукового променя.

Правильна діагностика перинатальних уражень нервової системи вимагає індивідуального підходу до кожної дитини, ретельного вивчення спадковості і факторів ризику перинатальних захворювань. Всі ці особливості обов'язково враховуються дитячим невропатологом.

Дитяча неврологія розробляє методики раннього виявлення і лікування патології нервової системи у дітей.