Дітей, хворих на епілепсію, у 3-6 разів більше, ніж дорослих. І прогноз для маленьких пацієнтів в цілому сприятливий. У разі ретельного лікування сучасними ліками та дотримання правил здорового способу життя в 75% випадків від цієї хвороби вони з віком позбавляються повністю.

Схильність до епілепсії й початок її розвитку виражаються в особливостях поведінки дитини, на які слід звернути увагу батькам: чим раніше поставлений діагноз, тим успішніше потім протікає лікування.

У більшості випадків епілепсія - хвороба родом з дитинства. Початок захворювання припадає на 6-10 років (18-20%), на 11-15 років (30% випадків). Зазвичай діти самі не можуть зрозуміти, що у них щось не в порядку, тому їм на допомогу повинні прийти дорослі.

Дитяча неврологія - це дуже непроста медична спеціальність, яка значно відрізняється від дорослої неврології, оскільки захворювання у дітей часто виявляються самими різними і несподіваними ознаками, які змінюються в залежності від віку, вихідного стану організму дитини і навіть від його оточення. Саме в дитячому віці найчастіше зустрічаються рідкісні і атипічно протікають неврологічні захворювання, які змушують дитячих неврологів покладатися на свій досвід та інтуїцію. Дитяча неврологія - це галузь медицини, яка вивчає захворювання нервової системи у дітей. Будова та функціонування нервової системи дитини значно відрізняється від її стану у дорослої людини. Саме тому існує така спеціальність, як дитячий невропатолог.

Дитячий церебральний параліч (ДЦП) є збірним терміном для групи захворювань, які проявляються в першу чергу порушеннями рухів, рівноваги та положення тіла. Церебральний параліч спричиняється порушенням розвитку мозку або пошкодженням однієї чи декількох його частин, які контролюють м’язовий тонус та моторну активність (рухи). Перші прояви ураження нервової системи можуть бути очевидними вже після народження, а ознаки формування ДЦП можуть виявлятися ще в грудному віці. Діти з церебральними паралічами переважно відстають у своєму моторному розвитку і пізніше досягають таких віх моторного розвитку, як перевертання, сидіння, повзання та хода.

До недавнього часу розсіяний склероз вважався захворюванням дорослих. І, дійсно, розгорнута клінічна картина і все, пов'язані з нею, трагічні події спостерігають дорослі неврологи. У той же час роботи, присвячені вивченню клініко-патогенетичних особливостей розсіяного склерозу в дитячому віці небагаточислені і суперечливі (С.К.Евтушенко і співавт., 1998, Ruggieri et al., 1999).

Протягом 10 років С.К.Евтушенко і співавт. проводилося обстеження і вивчення можливості ранньої діагностики РС в дитячому віці. Аналізу піддані дані обстеження 97 дітей віком від 4 до 15 років. У діагностиці були використані клінічні критерії C.Poser і співавт. (1983). Застосовувалися клінічні та додаткові методи обстеження: зорові викликані потенціали (програма «DX-4000»), КТ та МРТ, імунологічні та імуногенетичні (фенотипування за HLA-системі) методи.